Зарегистрированный участник № 2187
Последние 25 смотрителей: Последние 10 комментариев: 
|
Про майбутнє. Хвилинку печалі з чола я рукою змахну І стане так легко мені, як я навіть лечу! Повітря життя мені каже, що навіть і я Все можу зробити так, як я того хочу. На вулиці зимно та це не біда. Бо разом Можливо робити могутні діла, Як лише навіть посмішка відчиняє Зачорствівші сердця. Бо можимо ми Розігнати всі хмари навіки з лиця. Натхнення приходить до часу в життя. Тому що, ніколи не лишнє любити Та піклуватись про внутрішній світ. Чи може людина забути, як мислити Про майбутнє? Ні. Не вірю тому, Той хто скаже, що його вже нема! Не можна жити без найліпшого в думках! Хто вірить у це, той тримае майбутнє. В руках його віра та сила людська! Пограймося в добру годину? І так, Дитині хватає одної миті, щоб полетіти. І нам також треба навчитись літати, Як увісні: хмари та вітер, а за ними Завжди відкривається наше майбутнє! Щось цікаве, що неможна забути! 25 січня 2003 |